До річниці курівництва Михеілом Саакашвілі Одеською областю ми зробили опитування одеситів. Але коротких реплік перехожих виявилось замало, щоб повністю розібратися у цьому питанні, тож звернулися також і до тих, хто тим чи іншим чином формує наразі суспільну думку.
В цьому опитуванні: волонтер і журналіст Сергій Братчук, блогер Олександр Коваленко, політик і головний суперник Саакашвілі – міський голова Труханов, а ще активіст та поет Стас Домбровський та музичний критик Олександр Пролетарський. З їх допомогою ми спробували розібратись, що вдалось, а що не вдалось голові облдержадміністрації, а також чому саме такі результати його діяльності ми спостерігаємо.
Олександр Коваленко
В принципі, сказати, що програма мінімум не виконана – це не сказати нічого. Більша частина усіх тих надій і сподівань, які одесити покладали на персону Михеіла Саакашвілі, а також тих обіцянок, які він давав на початку свого шляху як губернатора Одеської області, в принципі, не виконана, скажімо так, навіть по мінімуму. І тут мова навіть не йде про якісь глобальні проекти, як, наприклад, митниця або дорога Одеса-Рені. Навіть, банально, з пляжами не була до кінця доведена тема. Про те, щоби звільнити пляжі від зайвих будівництв, а також відкрити доступ для всіх відпочивальників до пляжної зони.
Хоча варто відзначити, що всьому цьому набору невдач, назвемо це так, є певне пояснення. Оскільки Саакашвілі, коли прийшов до Одеси, він прийшов сюди як людина нова, з якимись новаторськими ідеями, з ідеями про реформи, яких Одеса раніше не бачила. Але він це все проводив у себе в Грузії як президент. Тут він все ж таки був статусом набагато нижче. І навіть ще рік тому, про це навіть я не раз говорив, він приходить в місто, де, як і раніше, не дивлячись на усі події на Майдані, не дивлячись на події 2 травня, як і раніше залишається досить сильний корупційний кістяк ще минулої влади.
Приблизно через пів року його знаходження при владі як губернатора, стала проявлятися протидія цього кістяка. Багато в чому через те, що Саакашвілі на початку свого шляху покладався в основному на Петра Порошенка, з яким в нього достатньо добрі відносини. І саме одеський прошарок політикума, політичний бомонд, достатньо насторожено ставився до Саакашвілі, не знав, що від нього очікувати. Але з часом ми побачили, що підтримка недостатньо серйозна. З багатьма питаннями доводиться справлятися голові облдержадміністрації самостійно, причому, достатньо темпераментно, вирішувати ці питання, не прибігаючи до достатньо адекватних можливостей їх врегулювання.
І ми можемо бачити, як на завершення першого року знаходження його на своїй посаді, загострилась боротьба безпосередньо вже на одеській арені з боку представників ось цих ось сил, антимайданівских назвем, які знаходяться зараз в латентній ситуації. Тобто, ми бачимо, як компанія проти Саакашвілі набирає обертів, як на медійному рівні постійно його критикують саме в одеському регіоні. Тобто, по суті, він зараз програє цьому корупційному кістяку.
Помилка Саакашвілі на самому початку його шляху була і в тому, що коли він почав свою роботу в Одесі, він не звертався за допомогою авторитетних людей, персон, які мають вагу саме на одеській арені. Він став запрошувати до своєї команди особистостей, які для одеситів не говорять ні про що. Хто для одеситів Марія Гайдар? Це велике було питання. І всі прекрасно пам’ятають, як ставились до її появи одесити та активісти. Були навіть виступи проти цього. Зійшло це все нанівець.
Одесити з великим подивом виявили в помічниках Саакашвілі і Сашу Боровика, якого вони практично не знали. Також, хто така Марушевська для одеситів? Тобто, достатньо велика кількість проукраїнських діячів одеської політичної арени залишились поза увагою Саакашвілі. І це стало його великою помилкою.
Сергій Братчук
Ми за цей рік, я так точно, не побачив, дійсно, тієї єдиної згуртованої команди, яка повинна бути у голови обласної державної адміністрації. Явні провали є. Як така команда не склалася. І, можливо, це один із тих самих елементів, які не дали можливості Михеілу Саакашвілі виконати те, що він, можливо, собі намріяв і надумав.
Дивіться. Напевно, єдиний із глав обласних державних адміністрацій, Саакашвілі отримав за весь час незалежності України певні повноваження, які явно перевищили те, що написано в законодавстві. Я думаю, що певний кард-бланш від президента був. Що вийшло? А, фактично, нічого. Тобто, область в застої. Прориву в реформах особливого нема. Так, об’єктивно, ставили палки в колеса на міському рівні в Одесі. Ряд народних депутатів, які представляють той же президентський блок зміцніли в парламенті. І тому, природно, можуть впливати певним чином на політику в регіоні. З іншого боку, Саакашвілі отримав і ряд знакових фігур. Це і начальник поліції, це і глава обласної прокуратури. Але знову ж таки, ще раз скажу, прориву в реформах все ж таки не вийшло.
Не вийшло у Саакашвілі і з трампліном в українській політиці. Тобто, сьогодні він ще зберігається цей старт, але чи буде фініш вже виникає питання. Якби були, звичайно, сьогодні парламентські вибори, напевно у Саакашлвілі були б достатньо гарні шанси потрапити в парламент зі своєю політичною силою, про що заявляють його прихильники. Це правда. Але вибори поки не передбачаються, антикорупційні форуми, вони як Потьомкінські села, з’явились і залишились Потьомкінськіми селами, так? Тобто політична кар’єра, все ж таки, в Україні, трохи заглухла на мій погляд.
Позитив все одно є. Напевно, роль Саакашлвілі, можливо, я припускаю, була тільки в тому, щоб показати, що є Авгієви конюшні, про які ми і так знали. Але ніхто не брався їх чистити. Принаймні, він це намагався зробити. Зробив це, і робить, доволі емоційно, підзарядивши таким чином певну частину населення. Але не більше того. А далі прориву не вийшло. Конюшні в будь-якому разі треба чистити. А просто вказати що це конюшні, і Авгієві конюшні, ми і так це знаємо.
Геннадій Труханов
Я просто не зрозумів, про яку роботу ви говорите. Неможливо оцінити, коли роботи нема. Неможливо оцінити те, чого нема. Ви поцікавтесь у нього, що він зробив. Я думаю, що йому не буде чого сказати. А нам є що сказати.
Стась Домбровський
Оцінюю, як людину, яка дуже хоче щось зробити, але з дуже жорсткою протидією. В принципі, будучи правдивим, я кинувся шукати, для себе, що ж він зробив. І дуже мало інформації про те, що він зробив. Я особисто, як пересічний громадянин Одеси, ось так одразу, я взагалі ніяких змін не відчув. Я кажу як є.
Але, я чітко знаю, що ця людина зараз проводить дуже серйозні речі, глобальні, у випадку з митницею.
Я як пересічний громадянин був у Адміністративному центрі і мені дуже сподобалось. У мене були питання щодо паспорту зі зміною прізвища, мені дуже швидко допомогли. Але ж там було роздільне фінансування, наскільки я розумію. І зробив наш мер усе для того, щоб там не було ніякого адмінцентру та ресурсу як такого. А ідея була дуже класна, реально класна. Туди заходиш, і розумієш, що тобою займаються, дуже чітко все працювало, як годинник. Тобто, в принципі, особистість Михеіла Саакашвілі дуже приємна. Приємний цей геній, який виходить за рамки типової Одески. Оця штанина, яка заправлена у шкарпетку, підняла його рейтинг в моїх очах, я в нього просто закохався. Якісь такі речі, коли ти бачиш, що людина працює, що вона живе там. З одного боку в мене питання, що він приймає. З іншого боку питання – а може дійсно? Я бачу як людина з досвідом що там нема вживання важких психоактивних речовин 100%. Очі надто чисті. Тобто, я зі своїм досвідом розумію, що це брехня. Значить – людина геній, вона живе цією роботою, його наркотик – нанесення та заподіяння добра. Можливо його через це і не розуміють. З одного боку він – чужинець. З іншого – в нього є за що закохатися. Я чітко знаю з приводу митниці, що там ведеться робота. Я чітко знаю, і я сам був в цьому адмінцентрі. Це дійсно так. Ось по усьому іншому я казати не буду. Тому що просто не знаю. До мене це не доходе.
Ну і про протидію. Я уявляю, який це ком в горлі і наскільки це незручно, коли все чесно, відкрито та прозоро для тих людей, які в нас зараз у влади в мерії.
Олександр Пролетарський
Відносно того, що було до нього, напевно – позитивно. В позитивному ключі. Ну тут є фактор хоча б динаміки, руху. Тому що до нього були якісь інертні товариші, яких і згадувати не хочеться. Тут я бачу, що в області відбувається якийсь рух.
Проходять якісь дати міські, як то 2 травня, 10 квітня, 9 травня. Проходять відносно спокійно. І це вже з метою безпеки, напевно, в якійсь мірі робота губернатора.
Ну ще тут треба казати, що з погіршенням фінансової ситуації у більшості населення ростуть якісь тваринні, агресивні настрої. Плюс відбуваються якісь переміщення із міста в область, із області в місто. І дуже багато з’явилось якихось побутових ситуацій, в яких, звісно, губернатор не компетентний. Це не є сферою його безпосередніх інтересів.
Ну, а місто стає більш напруженим, і зараз, звісно, напередодні року його знаходження на посаді, приходить як раз курортний сезон. Другий за такі фатальні роки війни, який принесе місту якийсь прибуток. Тому що перший сезон, після цієї убогої «руської весни», був абсолютно мертвий в Одесі, коли віджимали Крим. Минулий рік був нормальний. А зараз, я так розумію, у губернатора дуже великі плани щодо курортного сезону. Я так розумію, він працює щодо пунктів пропуску з Молдовою та іншими. Тобто, мені, як мешканцю міста, не цікаві люди, які сюди приїжджають. Тому що це просто 3-4 місячна кон’юнктурна, комерційна сфера. Люди, які живуть в Одесі, особливо в цей період не відвідують пляжі та таке інше. А так, конкретно для себе я не відчуваю.
