Екологи, науковці та громадські активісти відвідали заповідне урочище “Дністровські плавні”. На цій території вже кілька років ведеться будівництво. На думку вчених, це грубе порушення як українського, так і міжнародного законодавства про природно-заповідний фонд.Що відбувається на заповідних землях Дністра? Чому, незважаючи на заповідний статус, на цій території з’являються будинки? Журналісти “Громадське ТБ Одеси” відвідали Нижньодністровський національний природний парк.

Будинок на березі Дністра

Іван Русєв, доктор біологічних наук, еколог:
В цьому році виповнюється 30 років з моменту, як ми почали створювати Національний парк на Дністрі. Його площа близько 22 тисяч гектарів. Розташований Національний парк на території трьох районів: Овідіопольского, Білгород-Дністровського та Біляївського. Парк утворюють найбільш цінні ділянки плавнів – заливних масивів з очеретом. Згодом ці луки стали поступово зникати. Зараз, з 3 тисяч гектарів луків, які розташовані на українській території, лишилося близько 100 гектарів. Інші просто зникли через будівництво величезної кількості дамб. В останні роки люди також почали активно будувати котеджі безпосередньо на березі річки.

Дністровські плавні

Іван Русєв, доктор біологічних наук, еколог:
До Національного парку входять різні зони. Є заповідні зони, в яких є місце лише для природи. Є зона регульованої рекреації, де людина має право знаходитись й споглядати за природою. Також є господарська зона, де людина може пасти худобу, косити сіно. А є зона стаціонарної рекреації, де можна будувати готелі, стоянки, інші об’єкти. Але вони повинні працювати лише на Національний парк, на його розвиток.

Приватні будинки на березі Дністра

Юлія Тернова, керівник Еколого-культурного центру ім. В.Н. Гонтаренко:
Луки — це не пустка, яка існує для того, аби її чимось зайняти. Водним Кодексом України передбачено, що з метою захисту річок від забруднення, встановлюються прибережні захисні смуги. Отже, 100 метрів від берегу річки повинні бути вільними від забудови. Але на Дністрі все закрито, місцеві жителі не мають доступу до річки. Вони не можуть пройти уздовж берега через зведені будинки. А каналізація з цих будинків потрапляє прямо у Дністер.

Берег Дністра

Анатолій Жуков, керівник екологічної організації “Дельта”:
Ми отримали відповідь від Одеської ОДА про статус території на березі Дністра, на якій знаходяться збудовані об’єкти. Перший заступник Голови ОДА Володимир Жмак відповів, що територія, на якій ми перебуваємо, — це територія заповідного урочища “Дністровські плавні”. На цій території, згідно статті 30 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, заборонено не тільки будувати, а й навіть копати хробаків. Закон категорично забороняє порушувати біологічне різноманіття цієї території.

Заповідна зона

Анатолій Жуков, керівник екологічної організації “Дельта”:
Нам не надали жодних офіційних документів на цю територію. Збудували ці об’єкти два брати на прізвище Яцкові. Один з них – колишній начальник МВС Одеської області, а інший був начальником управління екології в той самий час. Вони захопили гектар заповідної землі й збудували свої маєтки на території заповідного урочища “Дністровські плавні”.

Будинки братів Яцкових

Сергій Гавриленко, екологічна організація “Дельта”:
В останні роки ще одне котеджне селище з’явилось на березі Дністра. Все починалось з одного будинку єгеря – дерев’яної невеличкої споруди. Зараз це селище складається з більше ніж 70 котеджів. Крім того, люди продовжують захоплювати нові території й споруджувати нові об’єкти на заповідних землях. Перший незаконний будинок з’явився 8 років тому.

Котеджне містечко

Іван Русєв, доктор біологічних наук, еколог:
Вже після приходу до влади Міхеіла Саакашвілі, після того, як ми дізнались про відкрите кримінальне провадження за фактом незаконного будівництва на заповідній території, раптом з’являється нове будівництво. Пройшов лише місяць, як воно почалось. І це страшно, тому що вони просто спотворили цю землю — це дискредитація самої ідеї заповідної справи.

Нове будівництво на території заповідника

Юлія Тернова, керівник Еколого-культурного центру ім. В.Н. Гонтаренко:
Що можна зробити? Ми не сподіваємося на те, що ці споруди знесуть. Такий спосіб притаманний більш розвинутим країнам. Але насамперед важливо зупинити нове будівництво. А ті люди, які вже збудували свої будинки на цінних землях, повинні сплатити особливий податок на землю. За спотворені території Національного парку держава повинна отримати компенсацію.

Марія Тимощук, Анна Коваленко/Громадське ТБ Одеси