Інтерв’ю з Дмитром Ярошем про обставини несподіваного приізду до Одеси, ставлення до міського голови Труханова, Сергія Ківалова, про події на день визволення Одеси 10 квітня, участь у них поліції та реформу МВС взагалі. Наводимо повний текст розмови:
Ви дуже несподівано приїхали до Одеси, не було заздалегідь повідомлень. Тільки вчора стало відомо про ваш приїзд. Це було зроблено спеціально,чи просто так вийшло?
Ні, це не вийшло. Ми дуже цільову аудиторію збирали. Я вчора був у Балті. Ми збираємо з одного боку активістів, з другого боку спілкуємось з пресою, і з третього з бізнесом малим і середнім. Такі цільові зустрічі відбуваються у всіх областях без виключення. Хіба що на Донеччині ми збирали великі зали, в Маріуполі, в Краматорську. Це цільова аудиторія. Люди, на яких ми хочемо зробити ставку в конкретному регіоні. Тому ось такі обмеження на спілкування. Але прийде час, і ми будемо про це говорити.
Ви вже знаєте ситуацію напевно з мером Одеси Геннадієм Трухановим, із його можливими російськими паспортами, з Ківаловим. Ваша позиція: чи могли б ви, чи хотіли б, і чи збираєтесь якось впливати на цю ситуацію, бути причетним до цього, робити якісь дії?
На превеликий жаль такі люди, як Ківалов, Труханов – вони є напевно в переважній більшості областей України. Тільки в різних регіонах вони по різному називаються. Це, власне, представники того реваншу післямайданівського, які не покарані. А, як відомо, непокаране зло – воно множиться. І потім для революціонерів воно дуже погано обертається. На мій погляд, необхідне логічне завершення революційних процесів, і відповідно покарання тих злодіїв. Бо тут же не йдеться про прізвища Труханова або Ківалова. Йдеться про ті злодійства, які вони чинили при режимі Януковича. А може ще й до того, бо вони дуже давно в політиці і в бізнесі, і скрізь. Тому зрозуміло, що на цю ситуацію треба впливати. І той рух, який ми започатковуємо зараз, ця ініціатива наша, він буде протиставлятися безумовно на всіх рівнях і всіма можливими засобами тому реваншу, і таким людям, як Ківалов і Труханов. Вони мали б у в’язниці сидіти на мій погляд, а не в якихось «креслах». Це от, на мій погляд, знаєте, такі потворні гримаси демократії вони не дуже доречні під час війни коли хлопці гинуть на фронті. В той же час люди, які спровокували цю війну, сидять в Верховній раді або в кріслі мера. Це ненормально і тут треба, щоби державні чинники проявили політичну волю і нарешті навели порядок.
Вчора був день визволення Одеси, і він показав, що ще досить багато простих людей, які налаштовані на проросійську позицію. Як ви відноситесь до цього, і як треба говорити з ними? Що треба зробити, щоб вони або змінили свою точку зору, або хоча б змирилися з тим, що Україна – це є Україна, і Росії тут не буде?
Безумовно, що з боку держави мала би вестися інформаційна політика, відповідна то до того, щоби тих, кого можна переконати – переконати. Тих же, кого не можна – треба позбавляти громадянства і депортувати з України. Бо знову ж таки, під час війни це ненормально, коли в тилу, в тилових областях, виходять з георгіївськими стрічками,провокують патріотичне населення на протиставлення. І зрозуміло, хто цим буде користатися. Звичайно ж, Російська Федерація – країна-агресор. Тому чітка, знову ж таки, позиція держави в цьому відношенні має бути. У нас вона є, ця позиція. Ми на фронті проявляємо її кожного дня.
Як ви відноситесь до реформи поліції?
Я дуже позитивно оцінюю ті зміни, які йдуть в патрульній поліції, ті призначення, які там відбулись. Женя Маршал, начальник департаменту патрульної поліції, разом з нашими хлопцями був в терміналі Донецького аеропорту. І, відповідно, ми розуміємо, що він теж намагається призначати людей там, на обласних рівнях, які теж є бойовими офіцерами, патріотами України. Але, на превеликий жаль, в сім’ї не без виродка. На мій погляд, та неадекватна сила, яка вчора була застосована поліцейськими, якщо вони належать до патрульної поліції, то вони мають бути звільнені безумовно з органів. І висновки мають бути власне кадрові зроблені так само і по начальству їхньому. Тому я з Маршалом буду обов’язково говорити на цю тему, якщо, я ж кажу, належать ті поліцейські до його департаменту. Це теж такий своєрідний прояв реваншу: віддати майданівцям за те, що ситуація змінилась. Це негативно, але катастрофи якоїсь немає.
Врешті, все ж таки в патрульній поліції, як ми бачимо, сконцентровані все ж таки нормальні в більшості областей люди. І то вже інші люди. Ментально інші люди від тих «ментів», які були до того. Просто тільки патрульною поліцією неможливо реформувати повністю Міністерство внутрішніх справ. Це ж і «опєра», і слідчі. І от там проблем набагато більше. І ми навіть бачимо, як керівники обласних управлінь Національної поліції на хабарах ловляться, або сепаратисти відверті, як он Шевцов з Вінниці. Слава Богу, що хоч виявляють зараз. Бо їм про це говориться, а вони ж не слухають, поки воно десь не здетонує в якомусь регіоні. Тому з одного боку ми готові конструктивно підтримувати тих людей, як Маршал, і його соратників в тому реформуванні. А з другого боку, треба протиставлятися тим реваншистським спробам, які є і в МВС в тому числі.
Олена Гладкова, Андрій Васін
